|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
«Бітлджюс» (англ. Beetlejuice) — американський фантастичний фільм Тіма Бертона, що побачив світ у 1988 році. У США прем'єра фільму відбулася 30 березня 1988 року.
Подружжя Адама і Барбари Мейтлендів вирушає до містечка Вінтер-Ривер, штат Коннектикут, де в них є будинок. Їм докучає знайома, що намагається продати їхній будинок. Проте подружжя надзвичайно цінує свій будинок і не може на це погодитись. До того ж Адам створює на горищі макет містечка. Адам і Барбара на авто їдуть до крамниці, щоб взяти дещо для макета. Дорогою на мосту під колеса ледь не потрапляє цуцик. Для того, щоб врятувати життя тварині, водій різко повертає кермо, авто разом із подружжям падає у річку й перевертається.
Мокрі Адам і Барбара повертаються додому. Невдовзі вони зауважують дивні зміни: в будинку сам собою загорівся камін, їхнє тіло лишається холодним. Потім вони знаходять «Довідник для нещодавно померлих». Адам, намагаючись з'ясувати, що з ними трапилось, вибігає із будинку. Зійшовши з ґанку, він переноситься до пустелі, в якій мешкає величезний і жахливий хробак, що полює на все живе. Барбара затягує чоловіка назад додому й пояснює Адамові, що його не було кілька годин, хоча для неї минуло кілька секунд.
Подружжя усвідомлює, що вони загинули під час автокатастрофи на мосту. Спочатку це здається їм раєм — адже обоє можуть жити в будинку вічно. Але після смерті пари знайома продала їхній будинок родині, що складається з трьох осіб: дівчини Лідія, її батька Чарльза, та мачухи Делії. Оглядаючи будинок, Делія одразу заявляє, що хоче переробити його, аби виставляти там свої чудернацькі скульптури й збирати там товариства популярних людей. Її консультує друг-дизайнер Отто, обізнаний у різних галузях, зокрема надприродному. Адам і Барбара намагаються завадити їм, щоб лишити будинок таким, як вони звикли. Проте, виявляється, що живі не бачать привидів. Вони намагаються налякати нових мешканців свого улюбленого будинку, показуючи різні жахливі сцени, та їх просто ніхто не бачить.
Тим часом привид Бітлджюс шукає собі роботу після того, як інші привиди порвали з ним будь-яку співпрацю через жахливий характер Бітлджюса. Дізнавшись про новоз'явлених привидів, Бітлджюс показує Адаму та Барбарі рекламу власних послуг з вигнання живих. Подружжя вагається і досліджує «Довідник для нещодавно померлих». Адам вичитує там пораду: у екстреному випадку намалювати крейдою двері на стіні. Він так і робить і відчиняє двері в потойбіччя. Пройшовши туди, Адам і Барбара потрапляють до приймальні, де перебувають мерці. Проконсультувавшись із примарою, вони записуються на прийом до наставниці Юнони. Вона пояснює, що спершу варто було детально вивчити «Довідник для нещодавно померлих». Адже там написано, що Адам і Барбара повинні спершу провести 125 років у власному будинку, й тільки після цього ввійти до потойбіччя, щоб їх спрямували кудись далі. Юнона радить самотужки вигнати нових мешканців будинку й застерігає не користуватися послугами Бітлджюса.
Спершу Адам і Барбара намагаються стати видимими, для чого одягають на себе простирадла й стогнуть. Але Чарльз і Делія не звертають на них уваги (Чарльз думає, що його розігрує Лідія, а Делія приймає снодійне і міцно спить). На подив привидів, Лідія помічає їх, бо «дорослі не помічають дивного», а сама вона достатньо дивна. Привиди розповідають їй свою історію. Лідія попереджає їх, що вигнати Делію з будинку буде непросто.
Делія кличе в гості відомих людей на вечерю. Тоді Адам з Делією вирішують налякати їх, зробивши з креветок руки, що хапають гостей, і змушують живих танцювати під пісню «Про банановий човен». Проте сталося навпаки — Делія та її гості, повіривши в існування привидів, вирішують, що на цьому можна чудово заробити, показуючи витівки привидів за гроші. Привиди жаліють тільки Лідію, яка єдина ставиться до них серйозно.
Тоді Адам і Барбара наважуються покликати Бітлджюса. Як було сказано в рекламі, вони тричі називають його ім'я та опиняються на кладовищі на макеті містечка. Вони відкопують Бітлджюса з могили, впустивши таким чином його до світу живих. Бітджюс перетворюється на величезну змію, лякає мешканців будинку й виганяє їхніх гостей. Побачивши, що Бітлджюса загрожує Лідію, Барбара знову називає його ім'я тричі та повертає в макет.
Адам і Барбара знову консультуються з Юноною. Вона пояснює, що живі не повинні мати докази існування привидів, бо якщо хтось спробує прикликати привида за допомогою ритуалу, привид змарніє і стане «загубленою душею». Тепер Адам і Барбара вирішують налякати Чарльза і Девіда по-справжньому. Адам витягнув собі носа, а очі начепив на пальці. А Барбара роззявила щелепу та помістила свої очі на язик. Та їм не вдається скористатися своїм новим виглядом, тому що Отто, товариш Делії, погодився провести спіритичний сеанс з метою викликати душі померлих Адама і Барбари. Для цього вони користуються їхнім весільним вбранням.
На очах у Чарльза, Делії, Отто, Лідії та їх гостей-телевізійників, Адам і Барбара з'являються на столом і швидко марніють, набуваючи вигляду висохлих мерців, що дуже налякало Лідію. Для того, щоб врятувати Адама й Барбару, вона сама викликає Бітлджюса. Той обіцяє допомогти, якщо дівчина одружиться з ним. Не маючи іншого виходу, Лідія погоджується. Бітлджюс з'являється в будинку, знущається з гостей, а потім повертає привидам Адама та Барбари нормальний стан, і вимагає негайного весілля. Адаму та Барбарі не вдається вимовити його ім'я тричі, щоб вигнати зі світу живих. Зрештою, Барбара згадує про хробака, малює двері та нацьковує його на Бітлджюса. Істота проковтує привида, забравши його з собою у потойбіччя.
Гості Делії заявляють, що не хочуть більше таких пригод, і покидають будинок. Чарльз та Делія повертають будинку старий вигляд. Привиди надалі спокійно живуть у своєму помешканні, допомагають Лідії із домашнім завданням і розважаються разом з іншими привидами. Бітлджюс опиняється в довжелезній черзі на прийом, щоб вирішити свою подальшу долю. Він вирішує схитрувати, помінявшись номерками з привидом шамана. Та шаман зауважує це і зачакловує Бітлджюса, зробивши його голову комічно маленькою.